Пригадайте, що таке сегменти. Які особливості будови кільчастих червів? Які організми називають сапротрофами, хижаками, паразитами?

Характерні риси членистоногих. Членистоногі — унікальна група тварин, їхніх видів відомо в десятки разів більше, ніж представників усіх інших типів тварин, узятих разом (понад 1 млн 200 тис. видів). Розміри коливаються від мікроскопічних (частки міліметра, як у деяких ракоподібних чи багатьох кліщів) до десятків і більше сантиметрів. Наприклад, довжина тіла омара може сягати 70 см, а розмах ніг японського краба-павука - до 3 м 75 см (мал. ЗО).

Мал. ЗО. Велетні серед членистоногих: 1 - єкелоптерус (джекелоптерус): цей представник вимерлої групи ракоскорпіонів сягав завдовжки до 2,5 м; 2 - японський краб-павук; 3 - мешканець Західної Африки - скорпіон-імператор - сягає завдовжки до 20 см; цей вид популярний серед любителів утримувати екзотичних

тварин

Мал. 31. Різноманіття членистоногих: 1 - зелена падальна муха; 2 — хижий жук-красотіл; 3 - метелик сонцевик павичеве око; 4 - косарик; 5 - паперова оса;

6 - краб-примара

Членистоногі заселили різноманітні ділянки суходолу, усі типи водойм, ґрунт, організми інших істот. Одні з них повзають по землі чи рослинах, інші - літають, плавають або прокладають ходи в ґрунті. Членистоногі -

це єдина група безхребетних тварин, представники якої набули здатності до активного польоту.

До членистоногих належать мухи, жуки, метелики, оси, павуки, кліщі, річкові раки, краби тощо (мал. 31). Що об’єднує всіх цих тварин? Усі представники членистоногих, як і кільчасті черви, мають сегментоване тіло. Але їхні сегменти різняться за будовою. Подібні за будовою групи сегментів формують відділи тілах голову, груди та черевце. У деяких випадках сусідні сегменти (наприклад, сегменти голови й грудей) можуть зростатися між собою, утворюючи головогруди.

До сегментів тіла прикріплюються пари членистих кінцівок. Вони складаються з певної кількості окремих ділянок - члеників. Саме це зумовило назву цих тварин — членистоногі. Членисті кінцівки, на відміну від бічних мускульних виростів сегментів багатощетинкових червів, можуть здійснювати складні та точні рухи, розвиваючи при цьому значну силу.

На голові членистоногих є різні органи чуття і ротовий отвір, оточений ротовими кінцівками. Ротовий апарат, який оточує ротовий отвір, дає змогу захоплювати, подрібнювати тверду або висмоктувати рідку їжу тощо. До грудей прикріплені кінцівки, що забезпечують рух (ходильні, плавальні ноги тощо), а в більшості комах — також і крила.

Тіло членистоногих зовні має покрив, утворений кутикулою. Міцності кутикулі надає особлива органічна речовина - хітин (пригадайте, хітин також входить до складу клітинних стінок грибів). У річкових раків, омарів, крабів кутикула просочена ще й кальцій карбонатом, що додатково її зміцнює. Ізсередини до кутикули кріпляться м’язи.

Кутикула членистоногих нерозтяжна, тому ріст цих тварин супроводжується періодичним линянням - скиданням старого покриву (мал. 32).

Одні із членистоногих линяють і ростуть упродовж усього життя, наприклад омар, тривалість життя якого становить до 50 років. Інші (як-от комахи) у дорослому віці не линяють і тому не ростуть.

Біологічні особливості членистоногих. У членистоногих окремі сегменти тіла не відокремлені один від одного перегородками, як у кільчастих червів. Проміжки між внутрішніми органами заповнені так званим жировим тілом, клітини якого виконують різноманітні функції: запасають поживні речовини, вилучають з порожнинної рідини продукти обміну, утворюють клітини крові, здійснюють захисну функцію тощо. М’язи членистоногих здатні до швидкого скорочення.

Серед членистоногих є хижаки, рослиноїдні види, сапротрофи, паразити, кровосисні види тощо.

Травна система членистоногих - це наскрізний кишківник і травні залози: слинні, печінка. Ці залози виробляють травні соки, які допомагають ефективно перетравлювати різноманітну їжу. Є в членистоногих і спеціалізовані видільна, кровоносна, дихальна, нервова, ендокринна, статева системи. У різних груп членистоногих будова цих систем органів значно відрізняється.

Будова органів дихання залежить від середовища існування членистоногих. Мешканці водойм, як-от ракоподібні, дихають за допомогою зябер, які найкраще забезпечують поглинання кисню, розчиненого у воді. На суходолі дихати атмосферним повітрям допомагають трахеї або легеневі мішки.

Органи чуття членистоногих дуже різноманітні. Це насамперед органи хімічного чуття та зору. Нервова та ендокринна системи забезпечують досконалу регуляцію процесів життєдіяльності членистоногих.

Подібність членистоногих і кільчастих червів полягає в сегментованос-ті їхнього тіла, будові нервової системи тощо. Водночас членистоногі значно складніше побудовані. У них є відділи тіла, членисті кінцівки, кутикула, що містить хітин, різні типи органів дихання, їм притаманна складна поведінка.

Основні групи членистоногих - це ракоподібні, павукоподібні та комахи.

Біологічний словничок: відділи тіла, членисті кінцівки, линяння, жирове тіло.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які особливості сегментації тіла членистоногих? 2. На які відділи поділяється тіло членистоногих? 3. Які особливості будови кінцівок членистоногих?

4. Які функції жирового тіла? 5. Чому ріст членистоногих супроводжується линянням?

Обговоріть у групах

Завдяки чому членистоногі досягли найвищої видової різноманітності серед усіх інших організмів?

Для допитливих і кмітливих

Які риси ускладнення з’явилися в членистоногих порівняно з кільчастими червами? Які в них є спільні ознаки?

Цікаво знати

• Членисті кінцівки членистоногих побудовані як система важелів. Вони дають змогу розвивати значну силу й здійснювати складні й точні рухи. Складні рухи відбуваються внаслідок того, що окремі членики кінцівок у різних зчленуваннях можуть рухатись один відносно одного в різних площинах. Це можливо тому, що до зчленувань між окремими члениками входить м’яка й еластична кутикула.

• У комах, здатних до швидкого польоту (бджіл, ос, мух тощо), є особливі м’язи, що на один сигнал, який надходить від нервової системи (нервовий імпульс), відповідають кількома скороченнями. Наприклад, дрібні кровосисні комахи - мокреці за секунду здійснюють до 1000 помахів крил!

Це матеріал з підручника Біологія за 7 клас Остапченко, Балан